Змінити режим перегляду


АНАЛІЗ
 Властивості об’єктів:

Роль хімії у розв’язуванні продовольчої проблеми


  • В наші дні, коли розвиток людства досяг небувалої висоти, такі проблеми як екологічна, продовольча, енергетична змушують замислитися про майбутнє. А без хімії цього зробити не можна. ПРОДОВОЛЬЧА ПРОБЛЕМА І ХІМІЯ Населення нашої планети зростає. Це означає, що сьогодні слід замислитися над тим, як забезпечити населення Землі харчуванням в майбутньому. Розрахунки вчених приводять до висновку, що проблему можна вирішити, якщо за найближчі 40-50 р. світова продукція зросте в 3-4 рази. Подібний приріст можливо буде здійснити в тому разі, якщо відбудеться «зелена революція». Збільшення обсягу виробництва їжі природного виробництва, на думку фахівців, буде досягатися за рахунок створення сприятливих умов розмноження і росту рослин і тварин. Наприклад: Застосування добрив, стимуляторів, штучних кормів для сільськогосподарських тварин, засобів захисту рослин та тварин, введення у практику харчування нових продуктів, видобутих в океані тощо. ДОБРИВА Без добрив неможна уявити сучасне сільське господарство. Одним з головних елементів, що вводяться у грунт у складі мінеральних добрив, є азот. Якщо водень, кисень, вуглець доставляється рослинам з вуглекислим газом, то азот потрапляє у рослини через кореневу систему. Тому виробництво азотних добрив – це одна з наймогутніших галузей хімічної промисловості сьогоднішнього дня. Велику частину їх отримують з аміаку, який синтезують з водню й азоту у присутності каталізаторів за нормальної температури від 400 до 500оС і високому тиску (від 20 до 30 МПа: 3Н2+N2=2NH3-112кДж). Зараз сільському господарству потрібні величезні кількості азотних добрив: аміаку і виготовлених із нього сульфату, карбонату і нітрату амонію. Аміак – це саме концентроване азотне добриво (містить понад 80% азоту). Вихідними речовинами його синтезу є аміак і вуглекислий газ. Великі втрати врожаю пов’язані з шкідниками і хворобами сільськогосподарських рослин. Гине приблизно одна третина врожаю. Якщо відмовитися від використання хімічних засобів захисту рослин, ця частка подвоїться. Для 3 тис. видів культурних рослин відомі близько 30 тис. збудників хвороб. Через захворювання рослин люди втрачають 10-15% врожаю ще до того, як його буде зібрано. Загалом сумарні втрати врожаю, перш ніж він потрапить до споживачів, складають у різних країнах до 50%. З 1947 по 1980р. споживання пестицидів за кордоном зросла у 10-20 раз, відмовитися від яких неможливо. Попри все їх застосування постійно росте. Використовувати пестициди потрібно обережно. Перше завдання хіміків – розробка методів контролю вмісту пестицидів в їжі. Друге – вдосконалення пестицидів, які вимивалися б із полів у річки та інші природні екосистеми і взагалі не завдавали б шкоди навколишньому середовищу. Крім комах, значну частину врожаю знищують чи псують бактерії, віруси, гриби. Робота зі створення сучасних хімічних засобів захисту від них ще лише розгортається. Тепер у багатьох лабораторіях світу отримують системні фунгіциди, тобто засоби боротьби з грибковими захворюваннями рослин. Найголовнішою є проблема повноцінного білка в їжі. Рослинний білок, як правило, містить лише дуже невелика кількість амінокислот, у тому числі так званих незамінних (аргінін, валін, лізин та ін), тобто таких, які не синтезуються в організмі людини або синтезуються зі швидкістю, недостатньою для потреб життєдіяльності організму. Отже, вони повинні надходити в достатній кількості з їжею, що містить всі потрібні амінокислоти. Такою їжею може бути тваринний білок. У тваринництві все більшої ваги набувають штучні, виготовлені на спеціальних заводах, корми. Шлях забезпечення сільськогосподарських тварин повноцінними білками ґрунтується на його мікробіологічному синтезі з допомогою дріжджів і бактерій. Одержання біомаси шляхом мікробіологічного синтезу – це основа індустріального виробництва їжі у майбутньому. Сировиною можуть бути різноманітні речовини, зокрема рослинні відходи. Оскільки мікробіологічний синтез відбувається на заводах, виробництво білка у такий спосіб не вимагає ні великих орних площ землі, ні сприятливих погодних умов. Воно йде рівномірно і безупинно, піддається механізації і автоматизації. Поки отримувана біомаса застосовується лише як корм тваринам. Щоб використовувати її у ролі їжі для людей, потрібно вирішити ряд проблем. Головна проблема – ретельна перевірка цього продукту на нешкідливість, відсутність побічних наслідків тривалого вживання. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ХАРЧОВИХ ДОБАВОК Основні цілі введення харчових добавок: - покращення технологій підготовки, переробки харчової сировини, приготування, зберігання продуктів харчування; - збільшення стійкості продуктів до різних видів псування; - створення і зберігання структури харчових продуктів; - зберігання та зміна органолептичних властивостей та зовнішнього вигляду продуктів. ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ШИРОКОГО ВИКОРИСТАННЯ ХАРЧОВИХ ДОБАВОК Широке використання харчових добавок почалося з XIX століття. Це зумовлено наступними факторами: - розвиток торгівлі, що призвело до необхідності перевезення продуктів харчування на великі відстані; - постійне підвищення вимог споживачів до якості та асортименту продуктів харчування; - створення нових видів їжі, що відповідають сучасним вимогам науки та харчування; - покращення технологій отримання традиційних і нових продуктів харчування.
Презентація 1
Презентація 2
Відео
Відео. Мінеральні добрива

Споріднені вершини: дивитись