відображення
сортування нова вкладка
email:
Пошук       Вибрана Вершина:       Вершина2:

Теоретична частина


Теоретична частина
  • Теоретична частина "Теплове? розши?рення — зміна геометричних розмірів (об'єму) тіла внаслідок зміни його температури. Ця властивість характерна для всіх речовин. Коли речовина нагрівається, її частинки починають інтенсивніше рухатися, що приводить до збільшення середніх відстаней між ними. У загальному випадку газу, рідини чи твердого тіла, коефіцієнт об'ємного теплового розширення має вигляд(1)Індекс p означає, що тиск залишається сталим під час розширення, а індекс V підкреслює, що це об'ємне (не лінійне) розширення. У випадку газу, факт сталості тиску є важливим, тому що об'єм газу суттєво залежить від тиску, а також температури. Для ідеального газу, коефіцієнт об'ємного теплового розширення (тобто відносна зміна об'єму від зміни температури) залежить від типу процесу, при якому відбувається зміна температури. У більшості випадків розглядають один з двох традиційних процесів: ізобаричний, при якому тиск залишається сталим, або адіабатичний зміні,при якому не виконується робота, і ніяких змін в ентропії відбувається. У ізобаричних процесах, коефіцієнт об'ємного теплового розширення, який позначимо , запишеться для ідеального газу так:(2)Звідки слідує, що визначивши експериментально значення термічного коефіцієнту розширення газу, визначимо і значення температури при якому об’єм газу прямуватиме до нуля. Повітря є сумішшю газів, яку при першому наближенні вважають ідеальним газом. Для експериментального визначення термічного коефіцієнту розширення повітря необхідно мати хоча б 2 значення об’ємів повітря та температур, що їм відповідають. При виконанні роботи деяка кількість повітря розігріватиметься у колбі з відкритим краном до температури T2, після чого кран перекривають і зануривши відвід у воду та відкривши кран охолоджують колбу до температури T1. Частково колба заповнюється водою. За об’ємом води, що потрапив у колбу визначається зміна об’єму повітря при охолодженні. Розрахувавши об’єм повітря на початку та в кінці експерименту, та прийнявши кінцевий об’єм повітря за V, розраховують термічний коефіцієнт розширення повітря за виразом (1), а за ним і мінімальну температуру, при якій об’єм повітря прямуватиме до нуля (2). "

Теоретична частина

Супермножина:


Споріднені вершини: