відображення
сортування нова вкладка
email:
Пошук       Вибрана Вершина:       Вершина2:

гудвілу

  • "найпоширенішим є три способи визначення вартості гудвілу, тобто ціни, яку покупець має заплатити понад балансову вартість чистих активів. • Перший спосіб, визначається ринкова вартість чистих активів (нетто-активів — за західною термінологією). Однак такий спосіб визначення вартості гудвілу є досить неточним і водночас складним. Складним, тому що, зазвичай, буває важко визначити, які саме об'єкти активів відносяться до чистих. Адже вартість чистих активів визначається тільки загальною, підсумковою величиною і дорівнює сумі власного капіталу (активи мінус зобов'язання). Щоб довідатися, з яких саме конкретних одиниць активів складається ця підсумкова вартість, потрібно провести інвентаризацію, в результаті якої можна отримати розгорнуті дані за всіма активами, після придбання яких у підприємства не залишилося зобов'язань. Інакше кажучи, щоб визначити ринкову вартість чистих активів, потрібно знати балансову вартість кожного об'єкта, що входить до складу цих активів. Неточним такий спосіб є тому, що ідентичність між ціною ділової репутації фірми і ринковою надбавкою до балансової вартості чистих активів, якими вона володіє, є не завжди виправданою, адже порівнюються фактично різні речі. • Другий спосіб полягає у виявленні спроможності підприємства приносити більші прибутки порівняно з іншими, які працюють у цій галузі. Для цього потрібно мати статистичні дані про інші аналогічні підприємства або дані публічних фінансових звітів таких підприємств, причому брати такі дані лише щодо тих підприємств, які мають приблизно однакові обсяги виробництва. Якщо з'ясується, що прибуток цього підприємства перевищує середньогалузевий, то сума такого перевищення помножена на кількість років, протягом яких новий власник сподівається отримувати бодай такі ж самі (але не нижчі) прибутки, і буде становити вартість гудвілу. Кількість років при цьому визначається, як правило, приблизно з терміну, протягом якого можна розраховувати, що набута ділова репутація буде працювати на нового власника за інерцією. Цей відрізок часу є терміном корисного використання гудвілу. • Третій спосіб. Вартість гудвілу визначається діленням суми перевищення прибутку підприємства над прибутком, визначеним як середній по галузі, на середню норму прибутку (норма прибутку — це виражена в процентах частка прибутку в ціні товару). Цей спосіб дає відповідь на запитання, яку суму коштів потрібно вкласти при купівлі підприємства, здатного постійно приносити прибуток, які перевищують аналогічний показник, взятий в середньому по галузі. Це той випадок, коли термін корисного використання гудвілу важко спрогнозувати. Однак цей термін не повинен перевищувати 20 років. Вартість гудвілу не підлягає амортизації і не враховується у визначенні валових витрат платника податку; "


Супермножина:

Споріднені вершини: