відображення
сортування нова вкладка
email:
Пошук       Вибрана Вершина:       Вершина2:

санація

  • У Законі України «Про цінні папери та фондовий ринок» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., №31, ст. 268): доповнити Закон статтею 5_4 такого змісту: «Стаття 5_4. Момент прийняття рішення про неплатоспроможність сторони договору щодо цінних паперів або сторони деривативу 1. Моментом прийняття рішення про неплатоспроможність сторони договору щодо цінних паперів або сторони деривативу є дата і час прийняття господарським судом, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, або Національним банком України одного з таких рішень: 1) про порушення провадження у справі про банкрутство сторони договору щодо цінних паперів або сторони деривативу; 2) про запровадження тимчасової адміністрації в стороні договору щодо цінних паперів або стороні деривативу, призначення тимчасового адміністратора сторони договору щодо цінних паперів або сторони деривативу або відсторонення керівництва сторони договору щодо цінних паперів або сторони деривативу та призначення тимчасової адміністрації; 3) про відкликання (анулювання) ліцензії та ліквідацію сторони договору щодо цінних паперів або сторони деривативу; 4) про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів сторони договору щодо цінних паперів або сторони деривативу, крім введення мораторію протягом процедури санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство.».
  • У Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., №32 - 33, ст. 413): доповнити статтею 89_1 такого змісту: «Стаття 89_1. Особливості банкрутства суб’єкта підприємницької діяльності, який є стороною одного або кількох деривативів, укладених відповідно до генеральної угоди 1. Ліквідаційний неттінг - здійснення усіх наступних дій відповідно до умов генеральної угоди: припинення всіх зобов'язань незалежно від їх змісту та (або) строку (терміну) виконання за одним або кількома деривативами, укладеними суб’єктом підприємницької діяльності відповідно до генеральної угоди, в дату, передбачену такою генеральною угодою, або в дату, що передує даті порушення провадження у справі про банкрутство та (або) даті введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, в залежності від того, яка з вказаних дат наступає раніше; здійснення оцінки зобов’язань сторін за такими деривативами в порядку, передбаченому генеральною угодою; заміна припинених зобов’язань сторін єдиним грошовим зобов'язанням, за яким одна зі сторін (сума оцінки зобов’язань якої є більшою) генеральної угоди повинна сплатити іншій стороні (сума оцінки зобов’язань якої є меншою) генеральної угоди певну грошову суму (нетто-зобов'язання), що визначається на підставі оцінки всіх припинених зобов'язань відповідно до умов генеральної угоди. 2. Будь-які положення цього Закону не впливають на законність та дійсність, а також неможливість відкликання проведення ліквідаційного неттінгу стосовно зобов'язань суб’єкта підприємницької діяльності, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство та (або) був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, за одним або кількома деривативами відповідно до умов генеральної угоди, а також звернення стягнення на предмет обтяжень, які забезпечують виконання зобов'язань сторін за генеральною угодою та (або) за одним або кількома деривативами, укладеними відповідно до умов генеральної угоди. Проведення ліквідаційного неттінгу відповідно до умов генеральної угоди та звернення стягнення на предмет обтяжень, які забезпечують виконання зобов'язань сторін за генеральною угодою та (або) за одним або кількома деривативами, укладеними відповідно до умов генеральної угоди, не потребують будь-якої згоди та (або) затвердження таким суб’єктом підприємницької діяльності, арбітражним керуючим, кредитором(-ами) та (або) господарським судом, вважаються такими, що не порушують будь-які майнові права інших кредиторів, не спростовуються та не визнаються недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство на будь-яких підставах, передбачених цим Законом. До проведення ліквідаційного неттінгу та (або) до будь-якого деривативу, укладеного відповідно до генеральної угоди, не застосовується процедура відмови від виконання правочинів (договорів) у процедурі санації, а на звернення стягнення на предмет обтяжень, які забезпечують виконання зобов'язань сторін за генеральною угодою та (або) за одним або кількома деривативами, укладеними відповідно до умов генеральної угоди, не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів. Господарський суд може визнати недійсним дериватив), стосовно якого був проведений ліквідаційний неттінг, з підстав, передбачених статтею 20 цього Закону, за заявою арбітражного керуючого. Визнання недійсним деривативу, стосовно якого був проведений ліквідаційний неттінг, з підстав, передбачених статтею 20 цього Закону, не призводить до недійсності проведеного ліквідаційного неттінгу щодо всіх інших деривативів та звернення стягнення на предмети обтяжень, які забезпечують виконання зобов'язань сторін за генеральною угодою та (або) за одним або кількома деривативами, укладеними відповідно до умов генеральної угоди. У випадку визнання недійсним деривативу, стосовно якого був проведений ліквідаційний неттінг, з підстав, передбачених статтею 20 цього Закону, застосовуються правові наслідки, передбачені статтею 20 цього Закону. 3. Ліквідаційний неттінг не проводиться в будь-якому з таких випадків: якщо відповідна генеральна угода не передбачає можливості або процедури його проведення; якщо відповідна генеральна угода укладена після порушення щодо суб’єкта підприємницької діяльності провадження у справі про банкрутство та (або) введення щодо нього мораторію на задоволення вимог кредиторів; стосовно деривативів, які укладені суб’єктом підприємницької діяльності на підставі відповідної генеральної угоди після порушення щодо такого суб’єкта підприємницької діяльності провадження у справі про банкрутство та (або) введення щодо нього мораторію на задоволення вимог кредиторів. 4. Положення цієї статті також застосовуються до операцій з цінними паперами та операцій з валютою, що здійснюються на підставі правочинів, вчинених відповідно до генеральної угоди.».

Споріднені вершини: