відображення
сортування нова вкладка
email:
Пошук       Вибрана Вершина:       Вершина2:

діелектрична матриця

  • Примусове з'єднання провідних і ізолюючих областей може дати можливість вивчити цілий ряд нових сполучень речовин. Таке з'єднання можливо здійснити при заповненні рідкими металами порожнин і каналів діелектричних матриць, наприклад в кристалах цеолітів, які, зокрема, вивчались науковцями ФТІ ім. А.Ф. Іоффе РАН.
  • При перерахунку на роботу можна знайти, що це відповідає тиску 0,5–5 ГПа [1], що цілком реально з точки зору сучасних експериментальних можливостей для виконання відповідних термобаричних експериментів. Відзначимо, наприклад, що використання тороїдальних систем дозволяє легко досягати тисків до 8–10 ГПа в об’ємах зразків твердих матеріалів від 0,25 до 1 см3 [2]. Одноатомні нитки в каналах діелектричних матриць або краплі – кластери в їх порожнинах можуть розглядатися як індивідуальні об'єкти в умовах розмірного квантування, тобто як новий фізичний об'єкт. Діелектрична матриця є контейнером, що утримує нитки або нанокластери в просторі. Відсутність хімічного взаємодії з матрицею, що зачіпає електронну структуру атомів, компенсовано «фізичною» взаємодією ниток або кластерів з матрицею і через неї взаємодією їх між собою. Інфільтрацію металу в діелектричну матрицю за методикою виконують наступним чином [1]. Наприклад, порошок цеоліту (кристали 5–10 мкм) запресовують тиском 0,8–1 ГПа в циліндричні ампули з м'якої сталі, зневоднюють зразок при 300–400 ° С у вакуумі, заливають рідким металом і закривають стальною кришкою.


Супермножина:

Споріднені вершини: