відображення
сортування нова вкладка
email:
Пошук       Вибрана Вершина:       Вершина2:

Практичне заняття «Виникнення слов'янської писемності. Кирило і Мефодій»


Старословянський алфавіт
  • Мета: з’ясувати зміст діяльності братів Кирила та Мефодія, їх заслугу у становленні слов’янської писемності. Хід роботи. 1. Опрацюйте наведений матеріал. 2. Обговоріть у групах прочитане і дайте відповіді на запитання. 3. Підбийте підсумки згідно з метою роботи. Кирило і Мефодій — брати, слов’янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов'янської азбуки, перші перекладачі богослужбових книг слов’янською мовою. Кирило (Константин) (близько 827 р. — 14 лютого 869 р.) і його старший брат Мефодій (Михайло) (близько 815 р. — між 6 і 19 квітня 885 р.) народились у місті Солунь (нині Салоніки, Греція) в сім’ї командира військового підрозділу у візантійській армії. Батько Лев за походженням був греком, а походження їх матері Марії не визначене: за одними відомостями, вона була слов’янкою, за іншими — з аристократичного грецького роду. У сім’ї, вірогідно, було семеро дітей (що не доведено), з яких Мефодій — найстарший, а Кирило — найменший. Стародавній Солунь був двомовним містом, у якому, крім грецької мови, лунав слов’янський говір. До постриження в ченці Михайло зробив непогану військово-адміністративну кар’єру, ставши стратигом Славінії, провінції на території Македонії. Постригшись у ченці, став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря. У 843 р. Кирило навчався у Константинополі при дворі візантійського імператора Михайла III. Одним із його вчителів був патріарх Фотій. Саме під керівництвом Фотія відбувалося становлення Кирила як найвидатнішого вченого-філолога та теолога свого часу. Він добре знав слов’янську, грецьку, латинську, єврейську та арабську мови. Після завершення навчання Кирило прийняв сан ієрея і став служити патріаршим бібліотекарем (що тоді дорівнювало сучасному званню академіка) при соборі Святої Софії у Константинополі. Проте незабаром віддалився в один із монастирів на чорноморському узбережжі. Деякий час жив самотньо. Потім майже насильно був повернений до Константинополя і призначений викладати філософію (відтоді за ним і закріпилося прізвисько Костянтин Філософ). На одному з богословських диспутів Кирило отримав блискучу перемогу над одним із провідників іконоборців, колишнім патріархом Аннієм, що принесло йому широку популярність у столиці. У 40—60-х рр. IX ст. він брав участь у диспутах з іконоборцями і мусульманами в Сирії. Приблизно у 850 р. імператор Михайло III і патріарх Фотій направили Кирила до Болгарії, де він навертає в християнство багато болгар. Після невдалої місії в Сирію Костянтин разом зі своїми учнями прийшов до монастиря, насто-ятелем якого був його брат Мефодій. У цьому монастирі довкола Кирила і Мефодія утворилася група однодумців і виникла ідея щодо створення слов’янської азбуки. У 860—861 рр. Кирило і Мефодій здійснили дипломатичну місію в Хозарію. Після повернення Мефодій отримав чин настоятеля монастиря Поліхрон на Олімпі. Кирило жив ченцем при церкві Дванадцяти Апостолів. Вірогідно, саме у цей період він почав складати слов’янську абетку. Відомо, що у 863 р. із допомогою брата Мефодія і учнів Кирило склав старослов’янську азбуку і переклав із грецької болгарською мовою основні богослужебні книги — вибрані місця з Євангелія, Псалтиря, Апостольські послання. Про час винаходу слов’янської азбуки свідчить оповідь «Про письмена» болгарського ченця-чорноризця Храбра, сучасника царя Симеона. Перед Константином Філософом і Мефодієм стояли важкі завдання. Треба було не лише вигадати нові букви, у тому числі й для специфічних слов’янських звуків, а й продумати будову писемної мови, оскільки вона не могла не відрізнятися від розмовної слов’янської мови, а також від будови грецької й латинської книжкових мов. У слов’ян не було достатньої кількості слів і понять, необхідних для правильної передачі Святого Письма. Вони мали бути спеціально створені. До того ж, треба було за короткий термін перекласти значний обсяг тексту мовою, у якої ніколи не було писемної літературної традиції. Брати впоралися з цим завданням. Улітку 863 р. Кирило і Мефодій на запрошення князя Ростислава переселилися до Моравії, щоб проповідувати християнство. У Моравії Кирило і Мефодій продовжували перекладати церковні книги з грецької мови на слов’янську, навчали слов’ян читання, письма і ведення богослужіння слов’янською мовою. Брати пробули в Моравії понад три роки, а потім вирушили з учнями до Риму. Серед частини богословів західної церкви склалася думка, що хвала Богові може виголошуватися лише трьома мовами, якими було зроблено напис на Хресті Господньому: єврейською, грецькою і латиною. Тому Кирило і Мефодій, що проповідували християнство в Моравії, були сприйняті як єретики і викликані до Риму. На шляху в Рим брати навернули до християнства і жителів Панонії. Проте після того як Кирило передав Папі Римському Адріану II знайдені ним у своїй херсонеській подорожі мощі Святого Климента, той затвердив богослужіння слов’янською мовою, а перекладені книги наказав покласти в римських церквах та дозволив їх розповсюджувати. Мефодій був рукопокладений в єпископський сан. Папа Адріан II писав до Праги князеві Ростиславу, що якщо будь-хто стане зневажливо ставитися до книг, писаних по-слов’янськи, то хай він буде відлучений і відданий під суд церкви, бо такі люди «вовки». Після приїзду до Риму Костянтин (Кирило) тяжко захворів і незабаром помер. Перед смертю Кирило сказав Мефодію: «Ми з тобою, як два воли: від важкої ноші один упав, другий повинен продовжувати дорогу». Мефодій був висвячений на архієпископа Моравії і Панонії і в 70 р. повернувся до Панонії. До цього часу внутрішній стан у Моравії різко змінився. Після того як князь Ростислав зазнав поразки від Людовіка Німецького і в 870 р. помер у баварській в’язниці, моравським князем став його племінник Святополк, який підкорявся німецькому політичному впливу. Діяльність Мефодія і його учнів тривала в дуже складних умовах. Німецьке духовенство всіляко заважало поширенню слов’янської мови як мови церкви. Їм навіть вдалося на три роки ув’язнити Мефодія. Дізнавшись про це, папа Іоанн VIII заборонив німецьким єпископам здійснювати літургію, поки Мефодій не буде звільнений. Щоправда, він же заборонив богослужіння слов’янською мовою, дозволивши лише проповіді. Відновившись у 874 р. у правах архієпископа, Мефодій, незважаючи на заборону, продовжував богослужіння слов’янською мовою, хрестив чеського князя Борівоя і його дружину Людмилу. У 879 р. німецькі єпископи організували новий процес проти Мефодія. Проте Мефодій у Римі блискуче виправдався і навіть отримав папську буллу, що дозволяла богослужіння слов’янською мовою. У 881 р. Мефодій на запрошення імператора Василія I Македонянина приїхав до Константинополя. Там він провів три роки, після чого разом з учнями повернувся до Моравії. В останні роки свого життя святитель Мефодій із допомогою двох учнів-священиків переклав слов’янською мовою весь майже Старий Заповіт. У 885 р. Мефодій тяжко захворів. 19 квітня, у Вербну неділю, помер. Відспівування Мефодія відбувалося трьома мовами — слов’янською, грецькою та латиною. Після смерті Мефодія його противникам вдалося досягти заборони слов’янської писемності в Моравії. Багато учнів було страчено, деякі перебралися до Болгарії та Хорватії. У 885 р., у рік смерті Мефодія, папа римський заборонив слов’янське богослужіння. У Болгарії і згодом у Хорватії, Сербії та Київській Русі слов’янська азбука, створена братами, набула поширення. У деяких регіонах Хорватії до середини XX ст. літургія латинського обряду правилася слов’янською мовою. Оскільки богослужебні книги писалися глаголицею, цей обряд отримав назву глаголічного. Таким чином, Кирило і Мефодій заклали основи слов’янської писемності та літератури. Оригінали творів Кирила і Мефодія не збереглися. Вчені вважають, що Кирило є автором твору «Молитва Григорію Богослову». Спільним твором Кирила і Мефодія вважають «Слово на перенесення мощей Климента Римського». Мефодія називають автором гімну на честь Дмитра Солунського. Запитання і завдання. Хто такі брати Кирило та Мефодій? 2. Чому їх називають творцями слов'янської писемності? 3. Що спонукало їх до цієї праці? 4. Як була створена слов'янська абетка? 5. Який алфавіт був узятий за основу? 6. Які нові букви придумали брати для позначення звуків слов'янської мови? 7. Чи можна діяльність братів назвати подвигом? 8. Поясніть передсмертні слова Кирила Мефодію: «Ми з тобою, як два воли: від важкої ноші один упав, другий повинен продовжувати дорогу». Чи виконав цей заповіт Мефодій?

Споріднені вершини: